Ментальні карти

Інтелект-карти досить поширена технологія критичного мислення. За визначенням інтелект-карта (ментальна карта, Карта розуму, або карта пам’яті, думок (англ. Mind map, нім. Mind Map, рос. Карты памяти)) — цедіаграма, на якій відображаються слова, ідеї, завдання, або інші елементи, що розташовані радіально навколо основного слова або ідеї. Основним напрямком є використання для генерування, відображення, структурування та класифікаціїідей. Окрім цього ефективним є використання в якості допоміжного засобу під час навчання, організації, розв’язання проблем, прийняття рішень, та написання документів. Проте використання цієї технології у шкільній практиці потребує певної адаптації до вікових особливостей учнів та вимог навчального процесу.

Розглянемо основні етапи створення метальної карти для школярів. Учні мають чітко усвідомлювати та відтворювати всі етапи під керівництвом учителя задля більш глибокого опрацювання навчального матеріалу. Оволодіння школярами таким інструментом як ментальна карта дозволяє не лише сприяти розвитку мислення дітей, а вирішувати велику кількість навчальних задач відповідно до програми того чи іншого навчального предмету. Зауважимо, що в статті етапи створення ментальної карти подано для такої задачі як написання твору з української літератури.

Перший етап «Обмірковування ідеї»

Розпочинається робота з того, що учні використовують індивідуальну «мозкову атаку». Основна мета – запастися якомога більшою кількістю ідей, прагнучи скласти найкращий твір будь-якого жанру. Пропоновані ідеї можуть, наприклад, стосуватися назви (чим химерніше, тим краще) чи основних персонажів, узятих з царства тварин чи рослин , або придумати інопланетних істот, або просто людей.

Після того, як ідеї з’явилися, кожен учень оголошує власні ідеї, потім проводиться голосування на предмет того, які із запропонованих назв і персонажів слід використовувати. Можуть бути труднощі з вибором, однак, як би там не було, слід завжди зберігати всі запропоновані ідеї на випадок використання їх для іншої казки або фантастичного оповідання.

Другий етап «Індивідуальна « мозкова атака » у формі інтелект-карти»

Тепер переходимо до фіксації отриманих ідей. Береться  чистий аркуш паперу, кожен малює обраний центральний образ, який може бути, наприклад, зображенням головного героя. І починаємо етап «виверження асоціацій», у ході якого фіксується перше, що спадає на думку у зв’язку з центральним образом.

Третій етап « Редакція»

Важливий етап, оскільки кожен учень обирає  для своєї ментальної карти базові порядкові ідеї стосовно сюжету, персонажів, теми, місця і часу дії, стиля викладу, кольорів, малюнків, емоцій, розв’язки тощо.

Четвертий етап « Інкубація»

Етап спрямований на те, щоб індивідуальні думки звести до колективного рішення. Загально відомо, що рівень творчості вищій у колективних виявлень.

Для початку — складання первинної колективної інтелект-карти:

Серед учнів обирається хтось один, хто буде все записувати , або запис може відбуватися по черзі. Потім посередині аркуша малюється різнобарвний тривимірний центральний образ.

В цьому просторі омбінуються кращі з запропонованих базових порядкових ідей таким чином, щоб охопити ними всі аспекти колективної історії. При цьому головні гілки доповнюються дрібнішими гілками і гілочками в будь-якій кількості.

Тепер — складання зв’язної розповіді:

Учні по черзі  викладають свою частину вигаданої історії. Передавати «естафетну паличку » можна в будь-який момент розповіді, проте краще це робити тоді, коли фрагмент, що складається черговим оповідачем, заходить у глухий кут. Це дає можливість наступному учаснику проявити свою уяву, уміння імпровізувати, дотепність, придумуючи свій варіант продовження.

Заключна частина етапу «інкубація» — складання остаточної інтелект-карти:

У ході прослуховування вигаданої історії учень або група учнів складають остаточну інтелект – карту. Найбільш вдалі історії можна перенести на папір, використовуючи великі друковані літери таким чином, щоб на кожній сторінці текст займав не більше десяти рядків. Кожну сторінку з текстом слід чергувати з порожньою сторінкою, на яку інші учні  можуть помістити малюнок, що ілюструє текст на попередній сторінці, імітуючи таким чином  створення друкованого видання.

Після такої роботи написання творів набуває для школярів більш усвідомленого змісту та насичено творчістю.

Написання творів з використанням інтелект-карт відбувається за таким алгоритмом:

1.      Обирається центральний образ, в якому змістовно виражено тему твору.

2.      Підбираються базові порядкові ідеї  для головних гілок інтелект — карти  або основних розділів твору. На цій стадії слід приділяти пильну увагу правильній постановці питань або формулюванню теми.

3.      Доповнення  інтелект – карти новими ідеями, які хотілося б висловити у своєму творі. На кількість гілок, що відходять від базових порядкових ідей (головних гілок), ніяких обмежень не накладається. На цій стадії слід активно використовувати коди (колірні, символьні або їх комбінації) для організації перехресних посилань або зв’язків між різними сегментами інтелект — карти.

4.     Редагування ментальної карти, у ході якого остаточно продумується виклад основних та другорядних думок.

5.      Використовуючи інтелект-карту в якості основи, складається первинний варіант твору. На цій стадії слід писати з максимальною швидкістю, пропускаючи будь-які «проблемні» місця в змісті та граматичному оформленні. Увагу слід приділяти в першу чергу безперервності потоку думок, пам’ятаючи про те, що до «проблемних» місць можна буде повернутися пізніше.

6.      Якщо в ході роботи думка заходить у глухий кут, то слід вдатися до складання додаткової інтелект-карти. При повторному заходженні в глухий кут слід просто додати ряд порожніх гілок, що відходять від уже існуючих ключових слів і образів, і « схильність до заповнення пустот », характерна для мозку людини, зіграє свою роль, стимулюючи нові асоціації та продукти образного мислення. Творчу безвихідь буде подолано, якщо усвідомити, що причина її лежить не в якійсь нездатності власного мозку, а нерідко в підсвідомій боязні потерпіти невдачу або в незнанні того, як функціонує мозок людини.

7.      Остаточна ревізія власної  інтелект – карти, перечитування написаного твору, додавання додаткових доказів, цитат, посилань, прикладів.

Таким чином, ментальні карти  можуть виступати як альтернатива створенню лінійних тез, які, зазвичай, учні пишуть перед написанням твору. Метод інтелект-карт дозволяє економити час на опрацюванні додаткових джерел, конспектуванні, анотуванні, написанні кількох чернеток у ході традиційної роботи над твором, оскільки дозволяє у значно більшому об’ємі задіяти творчість школяра, його креативність. Окремо слід зауважити, що більшість сучасних школярів візуально представлену інформацію сприймаю значно краще, ніж написану.