Українська мова 8 клас

Перегляньте відео, з'ясуйте, як визначати члени речення.

Завдання для повторення вивченого

№ 1.Повторення вивченого.

1. Позначте просте речення (розділові знаки пропущено).

а) Вітерець підхопив метелика підняв вище й поніс до лісу.

Б) Прийшла весна ріка завирувала бурхливою повінню.

2. Підкресліть  граматичні основи у складному реченні.

Стрімка вода спінила залишки снігових заметів, загрозливо підступила до пагорба, на якому височіло могутнє дерево.

3. Служки носили безліч страв тетереви гуси рябці оленина.

4.Уведіть до речення різні вставні слова. Поставте розділові знаки.

Я не зможу __________________________ до Вас зайти.

Я не зможу __________________________ до Вас зайти.

№ 2. Повторення вивченого.

1.Позначте просте речення (розділові знаки пропущено)..

а) Я розгріб торішнє листя під ним сховався грибочок.

б) Ожили під дубовою корою мурашки вилазять на сонце на волю.

2. Підкресліть  граматичні основи у складному реченні.

Яскравий день, свіже повітря задурманили йому голову, й метелик на якусь мить завмер, а потім злетів.

3.Поставте пропущені розділові знаки.

   Всі великі городи й землі віддали все своє найцінніше мармур       золото срібло слонову кістку.

1.      4. Уведіть до речення різні вставні слова. Поставте розділові знаки.

Нас ніхто __________________________ не помітив.

Нас ніхто __________________________ не помітив.

№ 3. Повторення вивченого. Вставні слова. Звертання.

Перепишіть, вставляючи, де потрібно, пропущені літери і розділові знаки.

1. Уч..теся брати мої думайте читайте… (Т.Шевч.)
2. До тебе Україн.. наша бездольная мати струна моя перша озвет..ся. (Леся Укр.)
3. Кажуть мудрість приходить з роками. (Л.Дмитерко)
4. Населення на диво зустріло нас привітно. (Я.Баш)

№ 4. Повторення вивченого. Вставні слова. Звертання.

Перепишіть, вставляючи, де потрібно, пропущені літери і розділові знаки.

1. Добрий день мій рідний кра.. вольний добрий день тобі. (Д. Павличко)
2. Калин.. моя чом ти не цвіла? (Нар.тв.)
3. З ділом бач у нас ніколи не розходяться слова. (П.Дорошенко)
4. А вона уявіть зупинилась в ту мить. (В.Сосюра)

№ 5. Повторення вивченого. Вставні слова. Звертання.

Перепишіть, вставляючи, де потрібно, пропущені літери і розділові знаки.

1. Розцвітай же слово і в родині і у школі й на заводі і у полі пр..чудесно пр..чудово – розцвітай же слово. (П.Тичина)
2. Прости мені земл.. простіть мені трави! (Л.Костенко)
3. Добра такого там зроду у мене не було. (Т.Шевч.)
4. Ніжність наприклад описати математично не можна. (В.Собко)

№ 6. Повторення вивченого. Вставні слова. Звертання

Перепишіть, вставляючи, де потрібно, пропущені літери і розділові знаки.

1. Прощай Іван.. найвірніший друж.. шляхетна іскр.. вічного вогню! (Л.Костенко)
2. Рідна мов.. без тебе ніхто я мов підрізан..ий вітром листок.

(Л. Перебийніс)

3.                  Мабуть неможливо знайти галузь знань яка могла б обійтись без послуг мате мат..ки.

4.                  Говорять не св..яті горшки ліплять.

№ 7. Повторення вивченого. Словосполучення і речення.

Записати словосполучення, у кожному визначити головне і залежне слова.

            Осінній день; чудовий настрій; наблизились до школи; зустрівся з товаришем; прийшли вчасно; привіталися чемно; слухаємо уважно.

№ 8. Повторення вивченого. Словосполучення і речення.

1.Прочитати подані сполучення слів, пояснити, чи є вони словосполученнями. Свою думку обґрунтуйте.

            Осінь настала; налетів вітер; злива стишилась; дерева і кущі; дуби і осокори; знати й любити; пісня та праця.

2. Самостійно складіть словосполучення і зробіть його розбір.

№ 9. Повторення вивченого. Словосполучення і речення.

Записати речення, почленувати на словосполучення, у ньому виділити головне і залежне слова.

1. Осінь на рябому коні їздить. (Нар.тв.)
2. Осінь ходить, яблука золотить. (М.Рильський)
3. Падають тепло і глухо яблука в нашім саду. (В.Сосюра)

№ 10. Повторення вивченого. Словосполучення і речення.

Записати речення, почленувати на словосполучення, у ньому виділити головне і залежне слова.

1. Чатує осінь на останнє листя старого дуба. (Л.Костенко)
2. Каштанів жовтий лист прощально одшумів. (В.Сосюра)
3. Зелене, вічне і широке вкриває листя землю вщерть. (М.Доленго)

№ 11. Повторення вивченого. Словосполучення і речення.

Записати речення, почленувати на словосполучення, у ньому виділити головне і залежне слова.

1. Я в серці з юних літ до скону пронесу це листя трепетне на полі голубому. (М.Рильський)

2. У мові – чари барвінкові, печаль і радість в ріднім слові. (Д.Білоус)

№ 12. Повторення вивченого. Просте і складне речення. Члени речення

Підкреслити головні члени речення.

Птиця створена для літання, а чоловік народжений для праці.

Один діло робить, другий ґав ловить.

Вчися ремесла такого, щоб ти міг жити з нього.

На те дерево й росте, щоб на нього птиці сідали.

№ 13. Повторення вивченого. Просте і складне речення. Члени речення

Підкреслити головні члени речення.

Погана та пташка, якій її гніздо не миле.

Кожен кулик своє болото хвалить, і кожен лис свою нору любить.

Ластівка день починає, а соловей його кінчає.

№ 14. Повторення вивченого. Просте і складне речення. Члени речення

            Однорідні члени речення підкреслити. Пояснити розділові знаки в реченнях.

1.Прийшла пора грибів і журавлів, вдягнувся в золоту кирею ліс.

2.Чую, як пахне Вітчизни земля блакиттю, росою, квітками.

3.Джерела б'ють, співають і кричать, а потім виливаються у ріки…

№ 15. Повторення вивченого. Просте і складне речення. Члени речення

            Однорідні члени речення підкреслити. Пояснити розділові знаки в реченнях.

1. Тече туман у берегах ріки, й течуть в тумані птиці над рікою, сидять в човнах із вудками дядьки, а сиві коні йдуть до водопою.(Є.Гуцало)

2. Україна не зміліє, не замуляться криниці! (Г.Білоус)

№ 16 Лексикологія. Власне українські і запозичені слова

Прочитати речення. Що ви можете сказати про походження виділених слів? Пояснити їх лексичне значення. До якого словника слід звернутися?

1. Ще голубим крилом леліє тепла днина. (І.Москаленко)
2. Багаття погасло так само нагло, як і спалахнуло. (О.Ільченко)
3. В плесі тихого смеркання човнярі човни лаштують. (П.Осадчук)
4. Пливуть, неначе мрії, журавлі, ключами йдуть відпочивать на луки. (І.Москаленко)

№ 17 Лексикологія. Власне українські і запозичені слова

Переписати слова, на місці крапок вставляючи пропущені букви. Пояснити написання і в іншомовних словах. З'ясувати значення слів, при потребі звернувшись до словника. З двома словами (на вибір) скласти речення.

            Магн..т, б..лет, тр..о, д..агноз, істор..я, рад..ац..я, такс.., пар.., ..нститут, ..нжир, ..нформація.

            Техн…ка, рад..о, ман..я, стандарт..зац..я, ав..ац..я, жур.., пон.., Капр.., ..нженер, ..єрогл..ф.

№ 18 Лексикологія. Власне українські і запозичені слова

Записати речення, іншомовні слова підкреслити, з'ясувати значення кожного.

1.Немов патрони з динамітом, бруньки набухли на гіллі. (М. Гірник)

2. Елегію бджола на скрипці грає, а сонях гра на кобзі золотій. (Є.Гуцало)

3. Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі. (А.Малишко)

№ 19 Лексикологія. Правопис слів іншомовного походження.

Записати речення, іншомовні слова підкреслити, з'ясувати значення кожного, пояснити правопис.

1. Діамантами небо зоріє. (О.Гриценко)
2. Дід про хліб, а баба про фіалки. (Нар.тв.)
3. Вже й клівер прозирає крізь зело рожевими очима марсіанина. (І.Муратов)

Групи слів за походженням

Незапозичені	Запозичені
Слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови: холодний, кузня, діти	Старослов’янізми: уста, совість, глава
Власне українські: коник, жіноцтво, гарбуз, левада	З інших слов’янських мов: млин, зичити
	З неслов’янських мов: фантазія, імунітет, соло

Основні ознаки іншомовних слів

1. Початок слова на А, Е,І.
2. Наявний збіг голосних і приголосних.
3. Наявність звука [ф]  (крім слів Фастів, форкати, фе)
4. відсутнє чергування –о, -е, з – і та немає випадних –о, -е.
5. Рідко можна виділити префікси й суфікси, а корінь може мати три і більше складів.
6. Частина слів з кінцевим голосним не відмінюється.

Букви и, і в словах іншомовного походження

Після букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р у загальних назвах іншомовного походження пишеться и: директор, сигнал, циркуль, шифр, ритм. Це правило називається правилом «дев’ятки». У словах іншомовного походження пишеться буква і:
1. На початку слів	інститут, інженер
2. У кінці незмінних слів	таксі, колібрі
3. Після букв, що не входять до «дев’ятки »	пінгвін, фініш
4. Перед буквами, що позначають голосний звук та й	радіус, діалог
5. У власних назвах після букв на позначення приголосних, крім шиплячих	брати Грімм, Дені Дідро

№ 20  Написання слів іншомовного походження

Записати слова, вставляючи замість крапок букви и, і. Пояснити написання слів.

Д…ректор, ц…ферблат, с…стема, ш…фр, р…тм, бенз…н, ж…рафа, …інкубатор, …інститут, …спанія, рад…ус, презид…я, міт…нг, д…зель, пон… .

№ 21  Написання слів іншомовного походження

Записати слова, вибравши з дужок потрібну букву.

(І, и)дея, (і,и)інженер, (і, и)нжир, (і, и)індекс, (і, и)нвестор, (і, и)нвестор, (і, и)дол, (і, и)люстрація, (і, и)інтерес.

№ 22  Написання слів іншомовного походження

Записати подані слова українською мовою.

Масса, шоссе, барокко, аккуратный, территория, иллюстрация, аппарат, коллекция, вилла, дискуссия, процесс, профессия, грамматика, иллюминация, группа, грипп, пассажир.

№ 23  Написання слів іншомовного походження

Виправити в наведених словах, де потрібно, помилки.

Адютант, кар’єра, пєса, субьєкт, пьєдестал, більярд, п’юре, барєр, прем’єра, Г’юго, к’ювет, медальйон, барель’єф, бюст, б’юлетень, бульон, рель’єф, він’єтка.

№ 24  Написання слів іншомовного походження

Записати слова, вставляючи замість крапок букви и, і. Пояснити написання слів.

С…лует, б…знес, ст….ль, ц…стерна, арх….в, сп…рт, к…лограм, ф…олетовий, пенс…онер, кл…єнт, г…дролог…я, б…ограф…я, каз…но, регб…, жалюз…, брати Гр….мм, співачка В…ардо, поет Ш…лер.

№ 25  Написання слів іншомовного походження

Записати власні назви в такій послідовності: назви країн, назви міст, назви річок. Поставити наголос. Пояснити правопис слів.

Міссісіпі, Міссурі, Лісабон, Калькутта, Голландія, Йоганнесбург, Філіппіни, Марокко, Ніцца, Люксембург, Греція, Франція, Андорра.

№ 26. Застарілі і нові слова (неологізми)

Прочитати, виписати застарілі слова, пояснити їх значення.

1.      Як одступиш од грамоти на аршин, то вона від тебе на сажень.

2.      Ліпше живий хорунжий, як мертвий сотник.

3.      Хоч і надів жупан, та не цурайся свитки.

4.      Порожня миска не вабить писка.

5.      В нього і сволок молоко дає. (Нар.тв.)

№ 27. Застарілі і нові слова (неологізми)

До поданих застарілих слів дібрати загальновживані відповідники.

Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.

Для довідок: Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.

№ 28. Застарілі і нові слова (неологізми)

Пояснити значення неологізмів. 2 – 3 з них увести в самостійно складені речення.

Дискета, компакт-диск, дискотека, біоробот, кіборг, трилер.

№ 29. Застарілі і нові слова (неологізми)

Прочитати, вказати авторські неологізми (письменницькі новотвори) та слова, які увійшли до мови відносно недавно у зв’язку з розвитком науки і техніки.

1. Ракетяться ранкові небеса. «На старт!» - лунають дальні космодроми. І пахне материнкою роса, а космонавт вертається додому. (А.Камінчук)
2. Звичними персонажами телестрічок стали безжальні кіборги та підступні андроїди. (З газ.)
3. Вже скоро, скоро хмарнокрилі дні завісять світ марудними дощами. (Б.Чіп)
4. Хвилюється море, хвилиниться день. (М.Доленго)
5. Зеленіє світ, зеленіє. І майбутній квіт брунькотіє. (Я.Кремінський)

№ 30 . Загальновживані та діалектні слова

Загальновживані та діалектні слова записати в дві колонки

Вітер, легіт; легінь, парубок; печаль, туск; гуторити, говорити; пательня, сковорода; капелюх, крисаня; бордзо, швидко; джерга, ковдра; дядько, стрий; мальфівниця, відьма; хустина, рантух; кошик, кобівка; жарти, фіглі.

№ 31 Загальновживані та діалектні слова

Записати. Діалектні слова підкреслити. З якою метою їх ужито в реченнях?

1. До села повертається чабан і жене ґирлиґою туман. (А.Качан)
2. Над розливом гірських полонин тужно грає трембіта остання. (О.Лупій)
3. Багато небесної сходить краси на кучері лисі, на наші ліси… (В.Герасим’юк)
4. Лиш тоді життя щось варте, як палає, наче ватра… (С.Пушик)
5. Піднесу свою молодість яру, як бартку. (Д.Кремінь)
6.  

Словник .Ґиглиґа – ціпок. Полонина – безліса ділянка в Карпатах для пасовиська, сінокосу. Трембіта – духовий музичний інструмент. Кичеря – гора, вкрита лісом вся, крім вершини. Ватра – багаття. Бартка – гуцульський топірець.

№ 32 Загальновживані та діалектні слова

До поданих діалектних слів дібрати літературні відповідники.

Жовнір, керниця, коц, кошуля, ногавиці, митка, обіг, тупиця, фамілія, фая, спудитися, пироги, ринка.

Словник: Солдат, криниця, ковдра, сорочка, штани, ганчірка, кочерга, сокира, сім’я, буря, злякатися, вареники, каструля.

№ 33 Офіційно – ділова лексика

Відредагувати подані сполучення слів, записати правильний варіант

На мій адрес надійшов лист; виборна кампанія; приймати участь; і відділку кадрів зникла особиста справа; покажчик можливостей; особовий підпис; вступний взнос; наличні гроші; канцелярські принадлежності; жила площа; заключати угоду.

№ 34 Офіційно – ділова лексика

Перекласти і записати текст українською мовою.

            Страхование бывает обязательное и добровольное. К обязательному относится страхование имущества предприятий и организаций, медицинское страхование, страхование пассажиров и др.

            Добровольное страхование – виды страховой деятельности, проводимые страховщиками на добровольной основе. (Из газеты)

№ 35 Основні способи словотворення

Зробити словотворчий розбір поданих слів

Затишок, зачарований, засісти, прикордонник, іменувати, істинний, затінок, цілина, підсудний, знизу, кара, політ,  давньоримський.

№ 35 Основні способи словотворення

Від поданих слів утворити похідні з суфіксами зменшеності та пестливості. Побудувати з ними речення. Визначити, якого стилістичного відтінку надають вони тексту.

Хліб, син, брат, сестра.

№ 36 Зміни приголосних при творенні слів

Замінити словосполучення «іменник + іменник» словосполученням « прикметник + іменник », позначити чергування.

Зразок : поле пшениці – пшеничне поле

            Постріл з рушниці, трактор з гусеницями, кисіль з молока, вузол залізниці, жовток з яйця, корж  ячмінного борошна, промінь сонця.

№ 37 Зміни приголосних при творенні слів

Списати, вставляючи пропущені букви; пояснити орфограми.

Кіровоград..ина, Прикарпа..я, Львів..ина, Миколаїв..ина, Вінни..ина, Слобожан..ина, Доне..ина, Оде..ина, Черніве..ина.

№ 38 Частини мови

Записати речення. З'ясувати, до яких частин мови належать вжиті в ньому слова. Які частини мови є самостійними, які службовими? Пояснити лексичне і граматичне значення виділених слів.

Зійшлися два українці та й співають на три голоси. (Г.Гордасевич)

№ 39. Частини мови

Записати речення. З'ясувати, до яких частин мови належать вжиті в ньому слова. Які частини мови є самостійними, які службовими? Пояснити лексичне і граматичне значення виділених слів.

Підкреслити члени речення.

Де мати посіє, там стелиться ласка. Де мати посадить, там сходить добро. У мами рука і легка, і прекрасна, а серце глибоке, як сивий Дніпро. (В.Крищенко)

№ 40. Частини мови

Записати речення. З'ясувати, до яких частин мови належать вжиті в ньому слова. Які частини мови є самостійними, які службовими? Пояснити лексичне і граматичне значення виділених слів.

Підкреслити члени речення.

Щедрість материнських добрих рук ми ще у житті не оцінили. Досить мала з нами сліз і мук, досить віддала здоров'я й сили. (Д.Луценко)

№ 41. Частини мови

Записати речення, у кожному позначити частини мови.

Мамине обличчя у дитинство кличе, із дитинства в юність поглядом веде. Мамине обличчя сонця мені зичить. Мамине обличчя любе й дороге. (М.Дмитренко)

№ 42. Частини мови

Записати речення, у кожному позначити частини мови.

Зробити фонетичний розбір виділеного слова.

Так непомітно проліта одна хвилина біля мами, одна хвилина золота. (Л.Талалай)

№ 43 Іменник як частина мови

Виписати іменники, ставлячи кожен у називному відмінку однини (у початковій формі). Визначити рід кожного з іменників.

Не вчи орла літати, а рибу плавати. Знати сокола по польоту, а молодця з постави. Горобців боятись – проса не сіяти. Немає сороки, щоб від свого язика не страждала. (Нар. тв.)

№ 44 Виписати іменники, ставлячи кожен у називному відмінку однини (у початковій формі). Визначити рід, число, відмінок кожного з іменників.

Я вранці голос горлиці люблю. Гарячий лоб до шибки притулю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні і де тихі води? (Л.Костенко)

№ 45. Іменник як частина мови

Виписати іменники, визначити рід, число, відмінок кожного з них.

1.Ворон ворону хрипко каркає, аж спросоння здригне сова: «Дятел в одуда був друкаркою, день при дні карбував слова». (В.Юхимович)

2.Курчаток квочка висиділа в ситі. Тепер воно оповіщає всіх: «Курей би зовсім не було на світі, коли б я не родило їх!» (В.Симоненко)

3. «Пить підем!» - перепелиця підпадьомкує в пшениці. (Є.Гуцало)

№ 46. Іменник . Назви істот і неістот

Переписати речення, вставляючи пропущені букви.

Вказати назви істот і неістот.

Бувало, сядемо до столу, нал..є нам мати молока. І раптом падає додолу ч..рствий окраєць ж..тняка. Тоді нас мати й научила окра..ць хліба цілувать, як дар з..млі, як батька силу, той скарб священ..ий цінувать. (Д.Луценко)

№ 47 Іменник. Власні і загальні назви

Записати слова, вибравши з дужок потрібну букву.

(Л, л)еся (У,у)країнка, (С, с)півуча (У,у)країнка, (С,С)ело (У,У)країнка; (К,к)обзар на майдані, вірш з «(К,к)кобзаря»; (М,м)Михайло (С,с)Старицький; картина (О,о)Олександра (М,м)урашка «(П,п)охорон  (К,к)ошового); (С,с)вітлана (Д,д)митрівна (К,к)ошова; розділ з (Б,б)біблії, (Б,б)біблійне (О,о)повідання, (Б,б)огоматір.

№ 48 Іменник. Власні і загальні назви

Переписати, вибираючи з дужок потрібну букву.

1.Б'ють гармати за горою, коні мчать на (Ж,ж)овті (В,в)оди. (А.Малишко)

2. Ятриться здавна українська рана.. І як нам треба ще (С,с)ірка (І,і)вана! (Яр Славутич)

3. На (В,в)..ликдень на соломі проти сонця діти грались собі крашанками… (Т.Шевченко)

№ 49. Рід іменників

Визначити рід виділених іменників. Чи всі подані іменники змінюються за родами? Які з поданих іменників не мають категорії роду?

Учитель, робітник, лікар, орел, вовк, коза, вівця, син, дочка, дитя, ім'я, коліща, маестро, леді, кашне, шахи, ножиці.

№ 50 Прикметник. Якісні, відносні і присвійні прикметники

Прочитати прислів’я, виписати прикметники, вказати їх розряд за значенням.

            Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане. Часом б'ють Хому за Яремину вину. З дурної голови на людську.

Не такий страшний вовк, як його малюють. Пізнають вовка і в овечій шкурі. (Нар.тв.)

№ 51 Прикметник. Якісні, відносні і присвійні прикметники

Подані прикметники записати в три колонки: якісні, відносні і присвійні

            Розумний, охайний, шкільний, зимовий, Оксанин, батьків, дерев’яний, порядний, дідусів, мідний, український, лагідний, Петрів, козацький, сміливий, домашній, широкий, учнів, учнівський, батьківський, вовчий, спортивний, солдатський, тижневий, червоний, сусідчин, сусідський.

№ 52 Ступені порівняння прикметників

Утворити всі можливі форми ступенів порівняння поданих прикметників. Виділити формотворчі суфікси і префікси. Пояснити чергування приголосних при творенні ступенів.

            Міцний, широкий, високий, дужий.

№ 53 Ступені порівняння прикметників

Переписати народні прислів’я , від поданих у дужках прикметників утворюючи форми вищого і найвищого ступенів порівняння.

Немає (гірка) покути, як в ріднім краї носить пута. Воля (дорога) за життя. Нема цвіту (білий), як цвіт на калині, нема в світі (рідний), як мати дитині. Голод – не тітка, а лютої мачухи (лютий). Голод – (гарний) кухар. Людська думка (бистра) і (смілива). Хто (рідний), той (милий).

№54. Способи творення прикметників

До поданих слів дописати спільнокореневі прикметники, утворені від них суфіксальним способом. Словотворчі суфікси виділити.

Україна, село, поле, Дніпро, вода, радість.

№55. Способи творення прикметників

До поданих слів дописати спільнокореневі слова, утворені від них префіксальним способом. Словотворчі суфікси виділити.

            Високий, значний, збройний, тривалий, міський.

№ 56 . Не з прикметниками

Переписати , розкриваючи дужки. Пояснити написання прикметників

            Дружній череді вовк (не) страшний. Хто по морю плавав, тому калюжа (не) страшна. В чужій стороні і весна (не) гарна. (Не) дурний крук, щоб випустив з рук. Питай (не) старого, а бувалого. Пильнуй свого носа, а (не) чужого проса.

№ 57 Не з прикметниками

Переписати , розкриваючи дужки. Пояснити написання прикметників

            Із своєї печі і дим (не) гіркий. Сюди ник, туди ник – та й день (не) велик. (Не) чепурна хата вбранням, а щедра частуванням. У (не) любої куми (не) смачні пироги. Хоч їж, хоч дивись, а щоб ціле було і (не) голодний був. Б'є (не) дужий, а сміливий. (Не) рада коза на торг, а ведуть. Наговорив три мішки гречаної вовни і всі (не) повні.

№ 58. Складні прикметники

Від кожної пари слів утворити складний прикметник. Пояснити написання складних прикметників.

            Високе чоло; золоті коси; сивий чуб; плавати водою; п’ять днів; сім років; три поверхи; мова література; робітники і селяни; український і англійський; хліб і булка; пекти хліб; синій і жовтий; блакитний і золотий; ніжний і голубий; темний пурпуровий.

№ 59. Складні прикметники

Переписати, знімаючи риску. Пояснити правопис записаниз прикметників.

            Вугле/збагачувальний, плодово/овочевий, історико/культурний, залізо/плавильний, боле/заспокійливий, столярно/механічний, історико/педагогічний,  право/бережний,  італійсько/французький, татарсько/турецький, воле/любний, ясно/блакитний, кисло/солодкий, чорно/білий, синьо/чорний, червоно/гарячий, західно/український, середньо/дунайський.

№ 60. Числівник

З-поміж поданих слів виписати тільки числівники.

            П’ять, п’ятірка, п’ятеро, одна п’ята, уп’яте, п’ятірня, сотня, сто, сотий, усоте, одна сота, половина, одна друга, подвійний, переполовинений, по-друге, дригай, двоє, двійко, двічі, двійка, два.

№ 61 .Числівники кількісні і порядкові

Подані сполучення записати словами.

Вказати числівники кількісні та порядкові. Де можливо, від поданих сполучень утворити складні іменники та складні прикметники.. Пояснити, як відрізнити числівники від інших частин мови.

100 років, 5-й день, 45 хвилин, 100-й метр.

№ 62 Числівники прості і складені

            Переписати текст, вставляючи пропущені букви. Числа записати словами. Вказати числівники прості і складені.

            Вода ро..поділена на З..млі нерівномірно. Найменша кількість води на душу населен..я пр..падає у Європі. Тут ж..ве близько 20 ві..сотків населен..я з..мної кулі, а водні запаси складають ус..ого 7 процентів світових ресурсів.

            Найбільша річка України – Дніпро. Довжина Славути –

2 285 км. Інші в..ликі річки України: Півден..ий Буг (798 км), Дунай (2850 км, з яких у межах України – 164 км). (З підручн.)

№ 63 Відмінювання числівників

Провідміняти словосполучення.

Два школяра, дві учениці, два плеча.

№ 64. Відмінювання числівників

Переписати словосполучення, замінюючи цифри відповідними числівниками.

            6 хлоп'ят, 7 дівчаткам, у 8 автомобілях, 9 книгами, протягом 10 днів, 16 учнями, 18 однокласникам.

№ 65 . Займенник

Прочитати речення. Вказати, на що вказують виділені слова. Поставити до них питання.

            І виріс я на чужині, і сивію в чужому краї.(Т.Шевч.) Його весна довіку не зів'яне, його «Кобзар» нікому не спалить. (М.Рильський) І я вже не знаю, як сталось, що всі заспівали ту думу народу, Тарасів дзвінкий «Заповіт»… (Л.Забашта). Добре жить тому, чия душа і дума добро навчилися любить. (Т.Шевч.)

№ 66 . Відмінювання займенників

Переписати, добираючи з дужок потрібний прийменник. Свій вибір обґрунтувати.

            (З,зі) мною говорять могили устами колишніх людей…(В.Симон.) Сяє (над, наді) мною високо – високо неба глибина. (В.Сосюра) Грай ти, коню, (під, піді) мною, розбий швидше тугу мою! Ой ти, орле сизокрилий, мій ти брате рідномилий, не літай ти (над, наді) мною, неси неньці вістку мою. (Нар. тв.)

№67 Написання неозначених і заперечних займенників

Записати, знявши риску. Обґрунтувати орфограму.

            Ні/хто, ні/до/кого, ні/перед/ким, ні/що, ні/за/ким, ні/чий, ні/який, ні/до/кого/ ні/в/кому, ні/кому, ні/скільки.

№ 68 Написання неозначених і заперечних займенників

Записати, знявши риску. Обґрунтувати орфограму.

            Будь/хто, хто/небудь, хто/сь, де/хто, казна/ким, будь/з/ким, бозна/хто, аби/хто, будь/у/кого.

№69. Присвійні займенники, їх відмінювання

Переписати речення, ставлячи займенники у потрібній формі. Визначити відмінок присвійних займенників.

Любіть Україну всім серцем (свій) і всіми (свій) ділами. Свіжі квіти, дар душі (твій) багряніють на столі (мій). В (мій) душі весна співуча… Падають тепло і глухо яблука в (наш) саду. І мати (мій) вигляда (свій) сина в хатині сумній край села. І руками теплими (свій) я (твій) холодні руки грів. Місто (наш), місто любе, як же я тебе люблю. (З творів В.Сосюри)

№ 70. Вказівні займенники, їх відмінювання

Виписати вказівні займенники, визначити відмінок кожного.

            Звучав наш сміх в широких коридорах під час перерв у той далекий час. І ці стежки, де ви ходили, холодним снігом зацвітуть… О весна, я не знаю такої пори, щоб так серце мені хвилювала! Я дивлюсь на квіти, й цвіт багряний викликає стільки світлих мрій. Інші квіти в диханні весни розцвітуть. Але тих вже нема. Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях. (З творів В.Сосюри)

№ 71. Вказівні займенники, їх відмінювання

Переписати, на місці крапок ставлячи пропущені букви. Вказати означальні займенники, визначити число, відмінок кожного

            По діброві віт..р виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу. (Т.Шевч.) Д..рева стоять зачаровані, жод...н л...сток не тр..мтить. (Леся Українка) Люди намагают..ся свій лет і до інших ск..рувать планет. (М.Рильс.)

Завдання до уроку №1

1.Знайти продовження висловів, визначити їх тему.

Удар забувається …	… а думай ще більше.
Говори мало, слухай багато…	… буває гірко.
Слово д слова - …	… а слово пам’ятається.
І від солодких слів	… лід розмерзає.
Від теплого слова	… складеться мова.

2. Розшифрувати вислів відомого письменника М.Рильського

С  Г  Л  О  О  Т  В  Р  О  Е  З  Б  Б  А  Р  Ч  О  И  Я.  С  Я  Т  К  И

У  Т  С  И  Я  Й  К  Д  У  О  З  Г  Б  Л  Р  Я  О  Д  Ю  А  Ї  Т  Ї  И

Т  А  Р  Б  Е  Б  В  А  Г  Ч  Д  И  Е  С  Є  Т  Ж  И  З  Т  И  И  І  Й  К  Д Л  О  М  Г  Н  Л  О  Я  П  Д  Р  А  С  Т  У  И.